Опис досвіду

  Сьогодні, коли в центр суспільного  розвитку ставиться людина, як ніколи актуальним є питання створення досконалої системи виховання, освіти і розвитку підростаючого покоління. Стержнем її має бути виявлення у навчально-виховному процесі природних нахилів та обдарувань кожної дитини і формування на їх основі широкого кола стійких естетичних інтересів, які допомогли б молодій людині самостійно вирішувати питання організації спілкування  зі світом прекрасного.

Шкільний вік – сприятливий для естетичного виховання. Емоційна чутливість, безпосередність впливу почуттів, підвищена вразливість, створюють психологічні та педагогічні передумови, необхідні для формування естетичних інтересів.

Естетичний досвід, набутий у дитинстві, накладає відбиток на поведінку людини, стиль спілкування з іншими людьми. Мистецтво вчить школярів чуйності, по-справжньому готує школярів до життя.

Проблема формування естетичного інтересу надзвичайно багатогранна і завжди хвилювала людство. Цій проблемі приділяли увагу: Б.Г.Ананьєв, С.А.Аничкін, М.Ф.Беляєв, А.І.Буров, Л.А.Гордон,

І.Ф. Гончаров, Л.С.Виготський, С.П.Рубінштейн, Л.М.Мясищев, О.М.Леонтьєв.

  Важливим завданням музичного виховання в школі є формування музичної культури почуттів учнів як необхідної частини їх духовної культури, збагачення  емоційно-есте­тичного досвіду кожного учня,  його інтересів, поглядів у процесі спілкування з музикою. Уроки   художньоi  культури- важливі  чинники у  формуваннi  естетичного свiтогляду , адже вiдiграють велику роль  у  формуваннi в учнів світоглядних  орієнтацій і компетентностей у сфері художньої культури.

   На  своiх уроках я  користуюся  підручниками:

  “Музичне мистецтво 5 клас”  Л.Г.Кондратовоi.

  “Музичне мистецтво 6 клас”  ”  Л.Г.Кондратовоi.

  “Музичне мистецтво 7 клас”  Л.Г.Кондратовоi.

“ Мистецтво 8 клас”  ”  Л.Г.Кондратовоi.

«Мистецтво»(1-4 класи)Л.М.Масол,О.В.Гайдамака.

“Художня культура 9 клас Л.В.Климова“

“Художня культура 11 клас” Н.В.Назаренко,I.О.Ковальова,М.М.Мерзлiкна,В.А.Тулiнова.

Використовую різноманітну методичну літературу:

    “Книга вчителя дисциплін художньо-естетичного циклу. Довідково-методичне видання”  Упоряд. М.С. Демчишин, О.В. Гайдамака.

“Методика навчання мистецтва у школі.” Л. М. Масол;

  “Уроки музичного мистецтва у 6 класі. Методичний посібник для вчителів” І.М.Бєлова, О.В.Корнілова;

    “Уроки музичного мистецтва 7 – 8 класи. Навчально - методичний посібник для вчителів” О.В.Корнілова;

    “Уроки музики в загальноосвітній школі. Методичний посібник”  Гумінська О.О.;

    “Цікава музика. Музично – дидактичні ігри  для 5 – 8 кл. Навчальний посібник”  Г.Б. Букреєва.

“Художня культура 10 клас. Тематичні розробки уроків. Майстер – клас.” Л.М. Масол, О.В.Гайдамака;

Дидактичну літературу з музичного мистецтва та художньої культури:

“Художня культура 9 клас. Альбом – посібник.”  В. Л. Клімова;

 Енциклопедія «Моя Україна»;

 Репродукції картин художніх музеїв світу: «Ермітаж, лувр, Прадо, Відень»

.

Навчальний  матеріал з музики - пісенний матеріал: поспівки, народні й авторські пісні,   твори народного, класичного та  сучасного мистецтва для слухання.

Цiкавлюсь та використовую пiд час пiдготовки та проведення  урокi в матеріали науково – методичних журналів:

“Мистецтво та освіта” видавництва “Фенікс”( головний  редактор

Л. М. Масол.) 

“Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня культура)” видавництва “Основа” ;

  Ці журнали  містять у собі  цікаві методичні  та  дидактичні  матеріали. 

Використовуючi  рiзнi  джерела створила  папки : “Творчість видатних композиторів ”,  “ Розробки уроків музичного мистецтва і художньої культури”,  “ Сценарії виховних заходів”,  “Музично – дидактичні ігри”,   “Тестові завдання з художньої культури 9 кл.”,  “Творчі завдання з художньої культури 9 кл.”,  “Моя методична скринька”.

Застосовую сучасні інформаційні технології: електронні енциклопедії з музичного мистецтва і художньої культури,  музичні  диски “Класична музика дітям”, “Шедеври класичної музики”,  “ Історія музичних інструментів”,  “Музичні інструменти ”. А також використовую презентації, слайдшоу, записи  телепередач   до уроків  музичного мистецтва  та  художньої культури.

Мультимедійні навчальні програми з музичного мистецтва та художньої культури:

Педагогічний програмний засіб « Музичне мистецтво 5 клас »;

Педагогічний програмний засіб « Музичне мистецтво 6 клас »;

Педагогічний програмний засіб « Музичне мистецтво 7 клас »;

Педагогічний програмний засіб « Мистецтво 1-4 класи »;

        

 У  музичній  діяльності  інтенсивно  розвиваються музичні  творчі  здібності учнів,  розширюються  можливості  активного сприймання  музики,адже   музичне мистецтво — один із різновидів творчо-естетичної діяльності людини. 

  Одним із завдань естетичного виховання  є розвиток у школярів самостійного творчого мислення, вироблення у них культури сприйняття творів мистецтва. Мислити образно - значить мислити емоційно. Тому так важливо розвивати в учнів насамперед, образне мислення, ставити завдання таким чином, щоб вони могли відчути, усвідомити те прекрасне, що їх оточує. У процесі формування в школярів образного мислення слід постійно звертатися до навколишньої дійсності. Це необхідно не лише для глибокого художнього аналізу того чи іншого твору, його оцінки, розуміння жанрової різноманітності, а й для правильного усвідомлення суті мистецтва в цілому.

Метою митця є залучення слухача, читача до світу своїх цінностей – до своїх ідеалів, переконань, моральних принципів, естетичних переживань .

«Завдяки цьому, - пише М.С.Каган, - мистецтво виступає – усвідомлюємо ми це чи ні, хочемо ми того чи не хочемо – способом цілісного виховання духовного світу особистості – не одного лише її естетичного виховання, як часто стверджують теоретики, а саме всебічного формування естетично-морально-політичного змісту людської психіки» .

 Естетичний досвід, набутий у дитинстві, накладає відбиток на поведінку людини, стиль спілкування з іншими людьми. Шкільний вік – сприятливий для естетичного виховання. Емоційна чутливість, безпосередність впливу почуттів, підвищена вразливість, створюють психологічні та педагогічні передумови, необхідні для формування естетичних інтересів та  творчого розвитку.

 

Тому, одним із найважливіших завдань сучасної школи є формування творчої, мислячої особистості.  В наш час все більше уваги приділяється питанням творчого розвитку дітей, де головним завданням виступає розвиток їх творчих здібностей засобами мистецтва, зокрема музичного.

«Кожна дитина неповторна й унікальна. Якщо створити умови для її розвитку,в дитини неодмінно відкриються здібності, закладені в ній природою».

                                 В.Сухомлинський.

        

  У  музичній  діяльності  інтенсивно  розвиваються музичні  творчі  здібності учнів,  розширюються  можливості  активного сприймання  музики,адже   музичне мистецтво — один із різновидів творчо-естетичної діяльності людини. 

            

Тому своїм проблемним питанням я обрала

“Розвиток  творчих здібностей учнів шляхом впровадження інформаційних технологій та інтерактивних методів навчання на уроках художньо - естетичного циклу”.

      

   Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, виявляти їх нахили, самостійність у навчанні. Школярi добре вчаться лише тоді, коли вони  переживють успіх, хоча б невеликий.

 Творчість розвиває дитячу схильність до свободи і відкриттів, до пригод і оригінального вираження. Саме тому, всі аспекти навчання і виховання повинні бути спрямовані на розкриття обдарованості кожної дитини та розвиток творчої особистості.   Тому головним завданням вчителя я вважаю  пробудити або розвинути в дитині творчу особисiтсть.

   У своїй роботі впроваджую передовий педагогічний досвід багатьох вчителів:  Л.М. Масол, О.В.Гайдамака, Л.С.Аристова, Ж.С.Марчук.

                                              

  Своїм педагогічним кредо я обрала: “Відкрити в кожній дитині душу творця, дати їй  змогу пробудитися і розквітнути!”

               

   У розв’язані задач творчого розвитку учнів  велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедіа.  Впровадження технічних  засобів в освітню сферу стало особливо актуальною у наші  дні. Українськими дослідниками Л.Масол, О.Гайдамакою, Є.Бєлкіною, О.Просіною доведено, що мистецька освіта й виховання мають базуватися на принципі взаємодії різних видів мистецтв, а саме музичного, візуального, театрального та кіномистецтва.

  Вважаю  використання ІКТ у сучасній освіті як один із необхідних засобів професійної діяльності вчителя. 

      На уроках музичного мистецтва та художньої культури я застосовую сучасні інформаційні технології: мультимедійні навчальні програми з музичного мистецтва і художньої культури, електронні музичні енциклопедії, сучасні універсальні енциклопедії Кирила і Мефодія, ресурси глобальної мережі Інтернет.

Застосування ІКТ  на уроках  музичного мистецтва та художньої культури сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей та дозволяє :

1.підвищувати продуктивність уроку;

2.розвивати самостійне мислення. дозволяє залучити учнів до створення творчих робіт ;

3.дозволяє залучити учнів до створення творчих робіт ;

4.підвищувати якість рівня використання наочності на уроці;

5.об’єктивно та своєчасно проводити контроль та підведення підсумків ;

6.підвищувати  пошук інформації з найрізноманітніших джерел;

Використання комп’ютерних технологій  дозволило мені зробити уроки більш  цікавими, якісними, яскравими.

  

 Позитивні  сторонни роботи учнів з комп’ютером:

        1. збiльшення доступу учнів до "банків інформації", можливість оперативно отримувати необхідні дані у достатньому обсязі.

2.індивідуальність навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;

3.    об'єктивність контролювання;

4. активізація навчання завдяки найширшому використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змагання учнів з машиною та самих з собою, прагнення отримати вищу оцінку;

5. підвищення інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напрямку науково-технічного прогресу;

                      

    Працюючи над розвитком творчих здібностей учнів, використовую різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти:

метод розповіді та бесіди,

метод наочності, ігровий метод,

метод порівняння і зіставлення,

 метод узагальнення, метод «зруйнування»,

 метод художньо-педагогічної драматургії,

  метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу.

Застосовую різні форми навчання:

1.індивідуальну роботу,

2.роботу в групах, колективну роботу,

 3.роботу в парах.

Особливу увагу приділяю  інтерактивному навчанню. Використовую  наступні  iнтерактивні методи  навчання: «Мікрофон», «Ланцюжок», «Коло», «Аукціон», «Мозковий штурм», «Гронування», «Чистий аркуш», «Дерево знань», «Асоціативний кущ», «Гронування», «Навчаючи – вчуся».   

“Навчаючи – вчуся”. Цей метод надає учням можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим.

 

На уроках  необхiдно залучати до роботи всіх учнів.Виконати це завдання  мені допомагають такі методи, як «Коло», «Ланцюжок» та «Мікрофон».

 Робота в малих групах корисна для формування навичок участі в дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відповідає потребам  вислуховувати кожну дитину у великій групі.

“Мозковий штурм”  – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок цих учасників. Шляхом “мозкового штурму” всього за декілька хвилин можна отримати десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів взяти участь в її обговоренні шляхом “штурму”.

Метод “Прес” використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється.

  Метод “Гронування”, “Асоціативний кущ”  використовую  на різних типах уроків, залежно від мети застосування методу. Пропоную учням утворити асоціативний кущ або інформативне гроно. Ці методи використовую  під час вивчення будь-якої теми. Він сприяє розвитку логічного мислення, творчої уяви школярів.

У ході інтерактивного навчання  учні вчаться робити вибір, шукати і аналізувати інформацію, захищати свою точку зору, добирати найбільш переконливі аргументи.  При цьому навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів, вони  обмінюються думками, ідеями, пропозиціями.

 Інтерактивні методи навчання сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці  та більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями.

      

  Кредо інтерактивного навчання:

“ Те, що я чую, я забуваю.

Те , що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я  чую,  бачу  й обговорюю - я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорю й роблю – я здобуваю знання.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстом”.

Правила інтерактивного навчання  для учнів.                                                     

Кожна думка важлива.
 Не бійся висловитися!
 Ми всі – партнери!
 Обговорюємо сказане, а не людину!
 Обдумав, сформулював, висловив!
 Говори чітко, ясно, красиво!
 Вислухав, висловився, вислухав!
 Тільки обґрунтовані докази!
  Вмій погодитися і не погодитися!
 Важлива кожна роль.

 

В.Сухомлинський писав : «Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона - засушена квітка».

 Тому у своїй роботі я  використовую різноманітні творчі завдання, казкові сюжети, музично-дидактичні ігри, театралізовані ігри.

   З усієї різноманітності ігор на уроках музики доцільними є ігри музично-дидактичні, сюжетно-рольові та проблемно-моделюючі.

Я використовую ігри-загадки, ігри-змагання, які  сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню способами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок музичного сприймання, вмінню розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивають висотний, динамічний, ритмічний і тембровий слух.

 Ігри “Голосно-тихо”, “Швидко-повільно”, “Вгору-вниз”, “Луна”, “Дзеркало”, “Веселі діалоги”, музикальні “хрестики – нулики” .

Ці  ігри доцільно проводити під час ознайомлення дітей з елементами музичної грамоти, організації процесу спостереження за розвитком музики, розширення емоційного, інтонаційного досвіду, лексичного запасу.

 Для закріплення мистецьких понять та термінів наприкінці вивчення теми проводимо ігри: «Кращі знавці мистецтв», «Поле чудес». Такі ігрові форми проведення підсумкового оцінювання включають  перевірку не лише спеціальних вузько предметних, й загально-художніх компетентностей для з’ясування рівнів художнього мислення учнів.

   У своїй педагогічній діяльності застоовую активні форми навчання, які реалізовую шляхом: 

1. проведення нестандартних уроків

2. вирішення проблемних ситуацій

3. міжпредметні зв’язки на уроках

4. предметні тижні

5. метод проектів.

  Метод  проектів  використовую при організації навчання в парах, трійках, малих і великих групах, де  я  виступаю організатором і координатором творчої  та  пізнавальної  активності  учнів.

 Використовую у своїй практиці нестандартні уроки:

Урок – подорож

Урок – концерт

Урок – вікторина

Урок – КВК

Урок – інтерв’ю

Урок – конкурс

Урок – дискусія

Урок – картинна галерея, або художній салон

Такi уроки допомагають розвивати творчі здібності учнів, поступово та систематично включати їх у самостійну пізнавальну діяльність та  забезпечують  співпрацю між учнями і вчителем . Проведені нетрадиційно, уроки  стимулюють творчість учителя й учнів, створюють сприятливі умови для спільної співпраці, допомагають зацікавити учнів музикою, внести певні емоції в міжособисті стосунки в класі.

.

  На початку кожного уроку я ставлю перед учнями проблемне питання, яке ми спільно вирішуємо. Такий підхід  впливає на процес розвитку творчих здібностей  дітей.

   

  На уроках  завжди прагну установити  міжпредметні  та міжмистецькі зв’язки, що допомагають сформувати в учнів цілісну систему знань про мистецтво:

1.    історичні факти, відображені у музиці та інших видах мистецтва, історію створення творів мистецтва, історію виникнення мистецьких епох.

2.  літературні твори (прислів’я, приказки, заклички, вірші, загадки, сюжети літературних творів, біографічні відомості з життя композиторів, музикантів, художників, скульпторів, архітекторів);

3.твори образотворчого мистецтва (ілюстрації живопису, архітектури, скульптури, графіки, дизайну, фотографії);

4.твори народного декоративно – ужиткового мистецтва;

5.матеріали про побут і звичаї народу;

6.географічні  відомості про фольклорні регіони України, країни світу;

            Предметні тижні музичного мистецтва .

  Протягом кожного навчального року у нашій школі проходять предметні тижні. Під час проведення тижня музичного мистецтва намагаюся залучати до творчої діяльності всі класи, в яких викладаю  предмети.

Проводимо різні види роботи з учнями: разом з учнями підготували виставку рефератів, кросвордів, ребусів.  Подорожували  до краiни музичних інструментів ,побували в краiнi «Великих  iмен»,  проводили гру “Поле чудес”,  гру “Угадай мелодію”, «Караоке».  

Одним  із  шляхів  розвитку творчої  особистості  учнів,  їхньої  креативності  я  вважаю творчу  музичну  діяльність,  яка має  велику силу впливу на внутрішній і духовний світ учнів, пробуджує інтерес до музики, необхідність спілкуватися з нею.

 

   На кожному уроці я навчаю дітей  уважно слухати музику, спостерігати за інтонаційним розвитком музики, інтерпретувати інтонаційно – образний  зміст прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій, навчаю елементам гри на музичних інструментах, споглядати твори різних видів мистецтв, аналізувати музичні та художні  образи, розуміти  мову  мистецтв, пояснюю що різні види мистецтва тісно пов’язані з життям людини, виховую інтерес до вивчення мистецтва, формую естетичні смаки.

Вокально-хорова діяльність - один із провідних видів діяльності .

Для успішного вокального виховання учнів застосовую різноманітні прийоми, керуюсь принципом особистісно орієнтованого навчання. Поступово на кожному уроці я розвиваю в учнів музичний слух,  музичну пам’ять, почуття ритму, творчу уяву, фантазію, вокально-хорові навички, вміння і знання  мистецтва. Прослуховую  учнів з метою перевірки стану співацьких голосів та динаміки їх розвитку. Розробляю індивідуальні завдання дітям, які пасивно ставляться до співу, наприклад: прослухати мелодію і намалювати її «напрямок» у повітрі; впізнати пісню за ритмом або мелодією; слухаючи пісню у виконанні вчителя, співати її про себе тощо.    Дітей, які співають фальшиво, завжди розміщую  поруч з тими, хто чисто інтонує.

   Дуже важливим є розвиток навичок правильного співацького дихання у дітей. Тому у своїй роботі я звертаюся до різних видів «Дихальної системи О.Ємельянова», яка дає можливість в ігровій формі привчати дітей до глибокого, активного співацького дихання.

    Кожне домашнє завдання має на меті слухання музики за власним вибором учнів та визначення її образного змісту, привертаючи  увагу  до стильової й епохальної належності.

 

  З метою розвитку самоосвіти учнів використовую метод пошукової діяльності. Клас ділиться на три  пошукові групи  «Музиканти», «Художники, «Історики». Повідомляю учням деталі наступного уроку і пропоную знайти інформацію за пропонованою темою. Таким чином стимулюється процес художнього пізнання з позиції «Ми», розвиваються допитливість та самовдосконалення.

   Самостійну роботу учнів з музичного мистецтва і художньої культури організовую у вигляді коротких творчих повідомлень, рефератів, презентацій. 

Такий підхід викликає зацікавлення учнів до предметів  і  до вивчення  тем,  сприяє кращому їх засвоєнню. 

  

  Я постійно  намагаюся підвищувати  свій методичній і теоретичний рівень.

   Під час викладання уроків музичного мистецтва користуюся діючою програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11           - 6611 від 23.12.2004 р.)  у збірнику програм з художньо-естетичного циклу для  5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.).                                  

   Програма реалізує домінантну змістову лінію «Музичне мис­тецтво» Державного стандарту і включає такі основні змістові блоки:

1)художньо-естетичне сприймання музики українських і за­рубіжних композиторів у широкому діапазоні її видів, жанрів і форм (народної та професійної; хорової, симфонічної, вокальної, інструментальної, вокально-інструментальної тощо) та інтер­претація інтонацїйно-образного змісту прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій;

2)набуття вокально-хорових навичок у процесі виконання пісень (народних і композиторських, класичних і сучасних); спів із супроводом та без нього;

3)елементи гри на музичних інструментах (ритмічний суп­ровід до пісень тощо);

4)елементи імпровізації (вокальної, інструментальної, рит­мічної, пластичної); застосування музики як засобу комунікації ГВ творчого самовираження особистості;

5)практичне засвоєння основних музичних понять та не­обхідної музичної термінології, усвідомлення особливостей музичної  мови, специфіки вираження художньої інформації в  музиці;

6) опанування музики у зв'язках із іншими видами мистец­тва для глибшого розуміння специфіки її образної мови та за­гальних закономірностей художнього відображення дійсності та внутрішнього світу людини у мистецтві.

   Керуючись  цією програмою я бачу можливість інтенсифікації навчального процесу шляхом використання інтерактивних методів навчання та інформаційно – комунікативних технологій.